Друк

о. Серафим Кашуба

 Повернення

Божа воля здійсниться таким чином: 13 червня 1970 року о.Серафін залишає Польщу та прибуває до Казахстану, відвідуючи по дорозі вірних в Рівному та Здолбунові.

Однак життя стає більш напруженим. Священик змінює раніше спокійні місця, але це не допомагає, атака на нього вже приготована. В газеті “Целиноградская Правда” від 12 вересня з'являється стаття “А знакомые все лица”. Вона стає підставою до арешту та знешкодження злочинця.

Кочовий стиль життя

О. Серафін не чекає на наслідки цієї статті. Якнайшвидше залишає небезпечний район і розпочинає кочове життя. Не маючи постійного місця перебування, їде всюди, де навіть не знали про священика та не приймали Таїнств. Буває в Новосибірську, Красноярську, Канську, відвідує вірних в тайзі – це стає для нього постійною трасою. Також буває і в Казахстані, “наглядачі” застають його і при літургійних діях, але тільки попереджують, щоб якнайшвидше він виїхав з місцевості.

Цей місіонер подорожує по безмірних просторах СРСР, маючи бажання бути всюди, де його потребують: жовтень 1970 року – Алма-Ата, листопад – Челябінськ, початок 1971 року – Свердловськ і Москва, березень-квітень – на Україні, далі Павлодар, Куйбишев, Челябінськ, Петропавловськ. Боже Різдво 1971 року – Алма-Ата, Великий Піст 1972 р. – Новосибірськ, Петропавловськ, Орджонікідзе, весна і літо – Україна, жовтень – Естонія, Боже Різдво – Сибір, Пасха 1973 року – Красноармійськ.

Тяжка доля

Організм о. Серафіна дуже ослаблений подорожами, і чернець залишається в Красноармійську, бо має тут можливість доброї лікарської опіки. Однак досвідчує дещо більш болісне, ніж хвороба. Вірні Красноармійська, якими завжди опікувався о. Серафін, отримують від влад дозвіл на будівництво каплиці, однак за умовою, що церковний комітет - “двадцятка”, ніколи не дозволить відправляти Служби о. Серафіну, навіть вночі. Ці слова: “не можна тобі” були більш болісними, ніж тоді в Рівному “від сьогодні не маєш права”.

Їде на короткий час в Україну і навесні 1974 року знову повертається до Казахстану, до Петропавловська. Інтенсивне служіння в Великий Піст призводить до загострення туберкульозу. Не зважаючи на хворобу, чернець їде до Красноармійська, де опиняється в лікарні. Оскільки перебуває тут нелегально, на початку липня мусить залишити лікарню, хоча є дуже слабий.

Від'їжджає до родинного Львову, де вночі з 28 на 29 вересня 1974 року з'явилась легенева кровотеча. Добре ставлення львів'ян та медична опіка тут йому були забезпечені. Щойно зупиняється кровотеча, чернець бажає відвідати своїх вірних. Як це вже було у Вроцлаві, численні вірні відвідують його самі, однак їх пастир має залишитися в лікарні ще і на Боже Різдво 1974 року, і на Пасху 1975 року.

В зв'язку з ремонтом лікарні о. Серафін оселяється в домі родини Заппе, де швидко видужує та набирає сил. Щоб ще зміцнити сили, деякий час перебуває в санаторії в Голоску під Львовом. Їде до Казахстану, однак це є тяжкий час, бо не може працювати посеред вірних, які його чекають.

Перед Пасхою 1976 року о. Серафін перебуває на Волині, однак не довго, бо це заборонена для нього земля, де його дуже ретельно контролює міліція. Повертається на короткий час до Казахстану, пізніше їде через Москву до Ленінграду, там протягом 2 місяців лікується. В Адвенті 1976 р. та Великому Пості до Пасхи 1977 р. відвідує вірних по всьому Казахстані.

о. Серафим Кашуба

Контактна інформація

Римсько-Католицька Парафія 
Пресвятої Діви Марії Ангельської 
вул. Соборна, 12 
21050 Вінниця 
Тел/факс: (0432) 67-10-13, +380678409395

Рахунок в УКРСІМБАНК: р/р 26009000002523 в АТ "УКРЕКСІМБАНК" м. Київ МФО 322313

Також ми маємо парафіяльну картку в ПРИВАТБАНК
5169 3305 1071 3842 (Парафія Пресвятої Діви Марії у Вінниці)

 

більше інформації >>>

Скринька для пожертв