Друк

Історія капуцинів у Вінниці

РІЧ ПОСПОЛИТА 

23 VII 1744 староста міста Вінниці, полковник Людвік Калиновський, звертається до польської кустодії капуцинів з офіційним проханням прийняти його пропозицію щодо фундації монастиря капуцинів у Вінниці.

18 X 1744 кустодія капуцинів позитивно відповідає на пропозицію Калиновського.

9 V 1745 луцький єпископ Францішек Кобельский дає дозвіл на фундацію монастиря капуцинів у Вінниці. 

14 VI 1745 генеральна капітула кафедрального собору зі свого боку схвалює фундацію монастиря капуцинів у Вінниці.

14 X 1745 у свято Воздвиження Всечесного Хреста відбувається урочисте закладення наріжного каменя майбутнього храму і монастиря та освячення хреста.

18 VI 1746 кустодія капуцинів призначає перших капуцинів для оселення у Вінниці. Ними стали: о. Францішек Султовський (1702-1754), настоятель; о. Езекіїл Йохім (1716-1772), проповідник; брат монах Филип Сьвєнціцький (1722-1755).

21 IX 1746 близько 16.00 перші вінницькі капуцини разом з фундаторами: Людвіком Калиновським і його дружиною Єлизаветою, прибувають до Вінниці і оселяються у вінницькому замку. 

1 VIII 1747 відбувається освячення тимчасової каплиці на території майбутнього монастиря.

18 II 1761 після закінчення будівництва храму (1760 р.) луцький єпископ Антоній Еразм Волович урочисто освятив капуцинський храм і монастир.

17 VIII 1778 після пожежі в єзуїтській колегії та парафіяльному храмі, розташованому біля колегії, функції парафіяльного храму до 1803 року виконував капуцинський костел. До нього з погорілого парафіяльного храму був перенесений чудотворний образ святої Анни, який помістили у головному вівтарі. Настоятелем вінницької парафії залишався дієцезіальний священик, капуцини були його вікаріями.

15 V 1791 у Вінниці святкували прийняття конституції Речі Посполитої, ухваленої 3 травня 1791 року. З цієї нагоди о. Венанти Ванькович (1747-1791) виголосив полум’яну проповідь.

«18 вересня ми здорові й щасливі прибули до Господнього Виноградника, тобто – до Вінниці. Не зможу описати я люб’язності по відношенню до нас. Отже, з трьох запропонованих нам місць, ми вибрали місце за валами, біля дороги, що веде до Летичева, достатньо зручне для монастиря, костелу і клаузури,» (з листа о. Станіслава Дузюка, уповноваженого до вибору місця під монастир у Вінниці, до кустоша)

РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

7 IV 1793 Андрій Гудович, генерал-майор російських військ, прочитав у храмі капуцинів перед земляками воєводства маніфест цариці Катерини II, який приєднував брацлавське воєводство до складу Російської імперії. Вінниця тепер належала до Подільської губернії.

1795 цариця Катерина II цілковито нищить тодішній адміністративний поділ римсько-католицьких дієцезій, а саме ліквідує Луцьку дієцезію, до якої тоді належала Вінниця. Вінниця ненадовго була включена до новоутвореної Летичівської дієцезії. Після указу імператора Павла I (1798) була відновлена Кам’янець-Подільська дієцезія, її межі були окреслені кордонами Подільської губернії. Відтоді Вінниця входить до складу цієї дієцезії.

18 X 1803 Кам’янець-Подільський єпископ Ян Дембовский (1729-1809) наказує перевести вінницьку католицьку парафію з капуцинського храму до домініканського.

1808-1811 капуцини з вінницького капуцинського монастиря працюють в Одесі, служачи іноземним католикам.

19 VI 1826 у Вінниці розпочинається Великий Ювілей, оголошений Папою Левом XII. Цей ювілей мав розпочатися на початку століття і відзначити 1800 річницю від народження Христа, проте «не було змоги це зробити через страшенно складні часи». Тому Папа оголосив цей ювілей 24 V 1825 спочатку для Рима, а потім розширив святкування на весь світ. У Вінниці Великий Ювілей святкували 19-27 липня 1826 року за участі єпископа Францішека Мацкевича. Велика процесія починалася від капуцинського храму.

20 X 1832 після повстання поляків проти Російської імперії 1830-1831 (Листопадове повстання) царська влада розпочинає репресії проти католицьких монахів. Закриваються монастирі, в тому числі й капуцинські. Після ліквідації капуцинського монастиря у Дунаївцях монахи переїжджають до монастиря у Вінниці.

16 VIII 1832 російський імператор Миколай I своїм указом ліквідовує вінницький домініканський монастир. Невдовзі домініканський храм замінили на православний кафедральний собор. Католицька парафія знову повернулася до капуцинського храму.

11 II 1888 російський імператор Олександр III ліквідовує вінницький капуцинський монастир.

«Витай, дню смутку й гіркоти! 11 лютого 1888 р. серце найдорожчої матері – Руської провінції ордену братів менших святого отця нашого Франциска капуцинів, пробив меч болю, тому що був виданий жорстокий наказ імператора, котрий в останні дні й роки навів нещастя і смуток в околицях вінницького монастиря» (отець Казимір Новіцький, останній провінційний вікарій Роксоланської провінції капуцинів)

ВІД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ДО РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ

5 VI 1866 російський імператор Олександр III ліквідує Кам’янець-Подільську дієцезію. Всю її територію включено до Луцько-Житомирської дієцезії.

11 II 1888 цар Олександр III ліквідує вінницький капуцинський монастир.

1888-1895 настоятелем вінницької парафії залишається капуцин, останній провінційний вікарій Роксоланської провінції капуцинів, отець Казимір Новицький (1837-1898).

1895-1913 з 1895 року настоятелями вінницької парафії працюють дієцезіальні священики. Першим з них був декан Станіслав Радлінський.

1913-1930 з 1913 року настоятелем вінницької парафії був вікарій отця Станіслава Радлінського священик Ян Левінський (1871-1952). 18 січня 1930 року отець Левінський був засуджений до смертної кари, яка була замінена на 10 років таборів. Після року таборів він виїхав до Польщі в рамках польсько-радянської угоди про обмін політичними в’язнями. До війни і під час неї працював на Волині. Потім переїхав до Польщі, помер у Лодзі 27 травня 1952.

16 V 1920 під час наступу польських військ на Київ до капуцинського храму прибув маршалек Юзеф Пілсудський. У його намірах отець настоятель Ян Левінський звершив Месу.

1922 радянська влада під приводом допомоги голодним вчинила грабунок цінностей вінницького капуцинського храму.

1932 будинок храму офіційно був переданий під авіаклуб.

1931 була ліквідована релігійна громада вінницьких католиків.

1933 в рамках розширення Поштової вулиці (сьогоднішня Соборна) влада демонтувала мури перед входом до храму.

1941 влітку Вінницю зайняли німці, які дозволили католикам заново відкрити капуцинський храм для парафіяльного життя. Меси звершували військові капелани угорського і словацького походження.

15 IX 1945 радянська влада повторно реєструє католицьку громаду при капуцинському храмі.

1948-1959 влада реєструє вінницьким настоятелем отця Марцелія Високінського (1884-1959), колишнього єзуїта, який довгий час працював у східному обряді. До самої смерті він практично самотужки служив вірянам міста і області.

20 IX 1960 капуцинський храм був переданий товариству «Знання» під лекторій атеїзму. Перебудова храму відбулася у 1961 році. У підвальних приміщеннях храму і монастиря було облаштоване атомне бомбосховище.

«Капуцинський храм для мене є місцем особливим, бо у цьому храмі я прожила 5 років. Після війни у 1920 році мені там дав притулок отець Ян Левінський. Мої дитячі очі бачили, як у 1922 році більшовики обдирали позолочену бляху із зображення Богородиці, що знаходилася над головним вівтарем, і відбирали все, що нагадувало золото» (Роза Зелінська, монахиня) 

СУЧАСНА ІСТОРІЯ  

1989 у березні група вірян з Вінниці поїхала у Москву і впродовж трьох місяців пікетувала будинок відділу у справах релігій при Кабінеті Міністрів Радянського Союзу, вимагаючи повернення віруючим католикам хоча б одного з вінницьких католицьких храмів.

12 II 1990 обласна влада зобов’язала міську владу у першому півріччі року передати храм вірянам, так і сталося.

7 VII 1990 після демонтажу бетонного покриття, яке ділило храм на поверхи, храм був наново освячений. Освячення здійснив єпископ-помічник Гнєзнєнської дієцезії (Польща) Єжи Домбровський.

16 I 1991 Папа Йоан Павло II відновив Кам’янець-Подільську дієцезію, призначивши правлячим єпископом Яна Ольшанського. У склад дієцезії входять Хмельницька і Вінницька області.

6 X 1992 повернення капуцинів до Вінниці. Єпископ Ян Ольшанський призначив першим настоятелем після повернення капуцинів отця Станіслава Падевського. Вікаріями парафії стали отець Юстин Русін та отець Блажей Суска.

13 IV 1995 Папа Йоан Павло II призначає отця Станіслава Падевського єпископом-помічником Кам’янець-Подільської дієцезії. Настоятелем вінницької капуцинської парафії призначено отця Юстина Русіна.

17 V 1999 відбувся перший органний концерт на відреставрованому органі, який раніше був брутально знищений. Після того, як парафії було передано практично брухт органу, інструмент воскресила польська фірма під керівництвом органмейстра Єжи Куклі, який зіграв перший концерт.

2001-2002 – за сприяння ордену капуцинів і при великій підтримці парафіян були викуплені перші келії у вінницькому капуцинському монастирі. На першому поверсі монастиря від вулиці Соборної розмістилась канцелярія, бібліотека, кімната для бесід і два катехетичні класи. Згодом були викуплені також келії на другому поверсі одного крила монастиря і приміщення, де колись містилась монастирська кухня і трапезна.

17 XI 2010 у бічній каплиці храму поміщені мощі Слуги Божого отця Серафима Кашуби, капуцина, мандрівного пастиря Радянського Союзу. 

4 IV 2015 на Пасху, перед нічним богослужінням, влада області і міста в рамках відновлення історичної справедливості, оголосила про передачу у власність парафії храму і парафіяльних приміщень по вул. Соборній, 12.

21 IX 2016 святкування ювілейних урочистостей. Богу подяка за 270-ту річницю прибуття капуцинів до Вінниці (1746), за 270-ту річницю освячення наріжного каменя храму (1745), за 250 річницю освячення храму і монастиря (1761), за майже 25 років нової присутності капуцинів у Вінниці (1992)

«В Ім’я Боже! 6 жовтня 1992 року єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії призначив настоятелем отця Станіслав Падевського, а також призначив для душпастирської допомоги отця Юстина Русіна і отця Блажея Суску». (Перший запис у новому літописі, 1992).

о. Серафим Кашуба

Контактна інформація

Римсько-Католицька Парафія 
Пресвятої Діви Марії Ангельської 
вул. Соборна, 12 
21050 Вінниця 
Тел/факс: (0432) 67-10-13, +380678409395

Рахунок в УКРСІМБАНК: р/р 26009000002523 в АТ "УКРЕКСІМБАНК" м. Київ МФО 322313

Також ми маємо парафіяльну картку в ПРИВАТБАНК
5169 3305 1071 3842 (Парафія Пресвятої Діви Марії у Вінниці)

 

більше інформації >>>

Скринька для пожертв